Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Всем привет, братцы! Сегодня я решил вам поделиться моим серьезным опытом, связанным с моей бурной молодостью и нелегкой работой продавцом в магазине. А не простым магазином, а таким, где друзья находят друзей и делают искренние закладки! Да-да, я говорю о наркотиках, друзья.
Вот уже больше десяти лет прошло с тех пор, как я познакомился с кокаином, и это была настоящая история любви с первого шира. Меня приключения в мире наркотиков не покидали, и, чтобы прокормить свои страсти, я смог устроиться продавцом в баре. Понимаете, это был шанс не только пыхнуть и сдуться каждый вечер, но и подзаработать деньжат для покупки этой прекрасной "баянки".
Итак, я встретился с барменом, который был настоящим волком среди наших, и рассказал ему о своих намерениях. Он, конечно же, сразу же проникся моей искренностью и предложил мне работу. Согласитесь, такое предложение не каждому выпадает на пути. Представляете, я оказался частью команды, которая шустро читила, жульничала и торговала этими классными закладками каждый вечер!
Наши закрытия бара были настоящим катом! Мы закрывали все двери, включали зажигалки и весело разжигали колеса. Люди уже ждали нас с нетерпением, а мы готовы были укорениться в этом мире на несколько часов. Пока клиенты пыхнули и замочилися, мы снова и снова продолжали дарить им радость и улыбки.
Но чтобы всё было "легально", мы использовали магазин, в котором я работал. Зачастую покупатели не знали на какие подводные камни они соглашаются, именно это и позволяло нам читить и держать бизнес на плаву. Магазин служил своего рода прикрытием, а наши закладки делали нас желанными клиентами. Дружная команда продавцов-наркоманов была неразрывно связана друг с другом и всегда готова поддержать своих братьев по несчастью.
Часто в магазине возникала потребность в закладках более высокого качества. Тогда мы устраивали особые закрытия, где покупатели могли смело придти и взять то, что им нужно. Люди нас лелеяли и приходили снова и снова, боясь потерять своего поставщика. Мы были лучшими, и это здорово подогревало наш эго.
Но работа продавцом имела и свои недостатки. Это был настоящий провал в личной жизни. Все колеса время от времени менялись, приходили новые лица, а я оставался старым, "давно открытым" товаром. Друзья и подруги поняли, что я не могу оставить свою работу и уйти из этого мира. Они смотрели на меня с недоумением и пытались отговорить от этой "армии наркоманов". Они не осознавали, что у меня сформировалась своя семья, где каждый найдет поддержку и понимание.
Так что, друзья, наверное, заключение следует сделать однозначное – работать продавцом в магазине закладок было для меня не просто увлекательным приключением, но и способом жизни. Мы были кумирами для молодежи, настоящими звездами, которые сияли со своими "баянками".
Но помните, друзья, что я рассказываю только свою историю, и она никоим образом не призывает к употреблению наркотиков.
И вот мы подходим к финалу моего рассказа о жизни наркомана-комика продавца в магазине. Я рад, что сегодня остался только приятными воспоминаниями и опытом, который я смог поделиться с вами. Нет, я больше не продавец, но мой путь был насыщенным и безумно интересным. Я всегда буду помнить свою работу в магазине и тех, кто был рядом со мной.
| <b> |
Выделение важных моментов и акцентирование внимания. |
| <i> |
Использование курсива для более глубокого погружения в рассказ. |
| <u> |
Подчеркивание заметных фраз и важных событий. |
| <s> |
Зачеркивание с целью создания эффекта ностальгии и отстраненности. |
| <table> |
Использование таблицы для структурирования информации. |
Следуйте моему опыту, если решите связываться с наркотиками – делайте это с осторожностью и помните, что есть важные вещи в жизни, которые стоят гораздо больше.